готовиться в путь

gener. sich zu einer Reise anschicken

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

1) готуватися, лаштуватися, лагодитися, ладнатися, ладитися, споряджатися - до чого или що-небудь робити (готовиться к чему-л., собираться что-л. делать). [Довелося готуватися до екзамену (Крил.). У хаті прибиралися та лагодилися до весілля (Єфр.). Вона ладналася до балю (Крим.). Ладнається, лаштується, ладиться і т. и. їхати кудись];

2) (намереваться) братися, збиратися, вбиратися. [Посиділа я та й беруся додому (М. Вовч.). Мати посиділа, береться вже іти (Драг.)]. Готовлюсь, т.-е. имею в виду что-л. делать - маюся що робити. Готовься! (берегись! держись!) - начувайся! (от начуватися);

3) готовиться к смерти - ладнатися на смерть, лагодитися в божу путь; (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися, споряджатися. [В дорогу рихтуватися. Риштуватися на війну (Рудан.)];

4) готовится что-л. новое, -тся война и т. д. (дело клонится к чему-л.) - береться, кладеться, заноситься - на нове, на війну і т. и. (неопр. - кластися, братися, заноситися). Готовится перемена к лучшему - кладеться (заноситься) на краще; (в погоде) кладеться на годину. [Дощик сьогодні клався, та не зірвався (Чуб.)];

5) (быть подготовляемым) - см. под 1. [Весілля усюди ладяться (М. Вовч.). Ярмарок почав споряджатися. Альманах лагодивсь до цензури (Грінч.)].

* * *

1) готува́тися, гото́витися, приготовля́тися; (собираться, снаряжаться) збира́тися, ла́годитися, лаштува́тися, ладна́тися, ла́дитися, рихтува́тися, споряджа́тися

2) ( что - надвигаться) насува́тися (що); зано́ситися (на що); ( назревать) назріва́ти (що); ( о событиях) готува́тися, готовитися (що)

3) страд. готува́тися, гото́витися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися

 (taisītiesos, taisītiesies, taisītiesās, taisītiesāmies; taisītiesījos)

 1. готовиться, собираться; t. ceļā собираться (готовиться) в путь:

 2. vaļā открываться, отпираться, раскрываться; t. ciet закрываться, запираться

1) общ. готовиться в путь

2) книжн. собираться в путь

1) собираться, намереваться (что-л. сделать)

2) уметь (что-л.), правильно вести себя (в чём-л.)

акваттэнмавык

глаг., непер.

готовиться в путь

I: 1. груз, ноша, багаж, поклажа, вьюк

бор овардан привозить груз, товар

2. пер. гнёт тяжесть

бори гарон а) тяжёлая ноша

б) обуза

бори зиёдатӣ лишний груз

бору буна, бору буд домашний скарб

всё имущество

кору бор дела

бор бастан готовиться в путь

бор дар дил будан печалиться

бори ор кашидан испытывать муки совести

ба гардани касе кореро ё чизеро бор кардан возложить что-л. на кого-л.

ба гардани касе бор шудан а) стать обузой для кого-л.

б) вешаться на шею кому-л.

бори каҷ ба манзил намерасад посл. на лени далеко не уедешь

гапи бисёр ба хар бор посл. пустому слову - тугое ухо ◊ бори накав а) недотрога

б)неприятный человек

II: 1. плод

плоды

фрукты

2. плод (во чреве матери)

3. пер. результат, эффект

бор овардан а) плодоносить

б) давать результат

III: раз

боре однажды

как-то

бори аввал первый раз

аввалин бор впервые

чанд бор несколько раз

як бор ним бор иногда

временами

редко

IV: кн. аудиенция

бори ом публичная аудиенция

бор додан давать аудиенцию

бор ёфтан получить аудиенцию

быть принятым

V: хим., мед. бор

[\készült, \készüljön, \készülne] 1. {munkában van) готовиться;

2. {gyártják} изготавливаться v. изготовляться/изготовиться, делаться/сделаться, выделываться/выделаться, производиться/произвестись; (gyárilag) фабриковаться;

3.

4. {vmire} готовиться, приготовляться/приготовиться (к чему-л.), rég. располагаться/расположиться; {vhová} собираться v. nép. сбираться/собраться (куда-л.); {vmit tenni) собираться/собраться сделать что-л.;

5. (tanul)

6.

• дорога шоссе

• поездка

• проспект

• путешествие

• путь

• улица широкая

• шоссе

* * *

1) доро́га ж, путь м

2) у́лица ж; проспе́кт м; шоссе́ с, нескл

3) путеше́ствие с, пое́здка ж, путь м

* * *

[utat, \útja, utak] 1. (közlekedési) дорога, путь h.; (országút) тракт; (sugárút) проспект; (széles utca) улица; (főleg körút) бульвар; (vmihez vezető út) подъезд, доступ; (átv. is) bejárt/megtett \út пройденный/пройденный путь; (átv. is) egyenes \út прямая дорога; прямой путь;

földr. az Északi Nagy Ut Великий северный морской путь; (átv. is) görbe utak кривое пути;

járhatatlan utak непроходимые дороги;

kereskedelmi utak торговые пути;

közlekedési utak пути сообщения;

tengeri utak морские пути;

kat. а városba vezető utak подступы к городу;

utak hiánya дездорожье;

új utat épít прокладывать/проложить новую дорогу;

az utam Moszkvába vezet путь мой лежит на Москву;

az utamba esik это мне по дороге;

tudja az utat vhová знать дорогу куда-л.;

3. (menés, járás, utazás) дорога, путь h., путешествие, поездка, езда;

nagy/hosszú utat tesz meg совершать/ совершить v. одолевать/одолеть v. пройти v. пролететь длинный путь;

átv. utamban van он стоит на моём пути; он мне мешает;

elzárja az utat vhová v. vmi elől заказывать/ заказать дорогу/путь куда-л.;

új utakat nyit meg a tudományban прокладывать/проложить новые пути в науке;

átv. megtisztítja az utat vki számára расчищать дорогу кому-л.; (átv. is) utat nyit открывать/открыть путь;

le is \út, fel is \út ! скатертью дорога; вот тебе бог, вот и порог! 6.

7.

8. átv. (vminek az útja, vmilyen út) путь h., дорога;

új utak keresése изыскание новых путей;

más utakon jár он идёт другими путями/дорогами;

1) собираться в путь, в дорогу, готовиться к отъезду

2) готовиться к смерти; дышать на ладан, быть при последнем издыхании

- graisser les bottes à qn

1. готовиться, приготовиться:

1) приготовить все необходимое для чего-л. Bayrama hazırlaşmaq приготовиться к празднику, yola hazırlaşmaq приготовиться в путь, döyüşə hazırlaşmaq приготовиться к бою

2) привести себя в состояние готовности к какому-л. действию. Səhnəyə çıxmağa hazırlaşmaq приготовиться к выходу на сцену, cavab verməyə hazırlaşmaq приготовиться к ответу

2. готовиться, подготовляться, подготавливаться, подготовиться:

1) заранее приготовить всё необходимое для выполнения, осуществления какой-л. работы, каких-л. действий. Səpinə hazırlaşmaq готовиться к севу, getməyə hazırlaşmaq подготовиться к выезду

2) собрать, изучить какие-л. материалы, овладеть какими-л. знаниями. Mühazirəyə hazırlaşmaq подготовиться к лекции, məruzəyə hazırlaşmaq подготовиться к докладу, imtahana hazırlaşmaq подготовиться к экзамену, dərsə hazırlaşmaq подготовиться к уроку

1) направляться, пускаться в путь

2) готовиться

2) прибирать, убирать (в комнате, доме);

2) намереваться, собираться;

общ. готовиться к отъезду, готовиться к уходу, собираться в путь

1. снаряжаться/снарядиться, собираться/собраться, (átv. is) приготовляться/ приготовиться, готовиться, átv. подготавливаться/подготовиться;

2. (vhová) собираться/собраться;

1. путешествие. Qarşıdakı səfər предстоящее путешествие, səfərə hazırlıq подготовка к путешествию, səfərə çıxmaq отправиться в путешествие

2. поездка (короткое путешествие в каких-л целях). Qastrol səfəri гастрольная поездка, Respublikanın rayonlarına səfər поездка по районам Республики

3. спорт. выезд. Komanda növbəti oyununu səfərdə keçirəcək команда проведет очередную игру на выезде

4. отъезд. Səfərdə olmaq быть (находиться) в отъезде

5. путь (передвижение куда -л, поездка, путешествие). Uzaq səfər далекий путь, səfərə hazırlaşmaq готовиться (собираться) в путь

6. визит (кратковременное официальное посещение кого-л., чего-л.). Rəsmi səfər официальный визит, qısamüddətli səfər кратковременный визит, dostluq səfəri дружеский визит, səfəri başa çatdırmaq завершить визит

сущ. в сочет. с местоим. и прил.: bu səfər этот раз, на этот раз; gələn səfər в следующий раз, keçən səfər прошлый раз, в прошлый раз

в сочет. səfər ayı месяц сафар (название второго месяца года по лунному летосчислению)